facebook
Офіційний сайт Народного артиста України - Павла Зіброва
Біографія
українська
русский

"ДОЗВОЛЬТЕ З ВАМИ ПОЗНАЙОМИТИСЯ"

Завантажити книгу в форматі fb2

ОБІД ПО-УКРАЇНСЬКІ З ЦАРСЬКОЮ СІМ'ЄЮ

Безумовно, як і кожна людина, я не тільки працюю, але і відпочиваю. А відпочивати останнім часом люблю за кордоном. Чому? Тому, що ніхто не впізнає, не чіпає, не просить автографа, і я можу ходити в шортах, їсти морозиво, гратися з донькою, словом, робити все, що заманеться не на очах у людей.

Багато країн об'їздив я, багато вражень привіз з кожної. А найбільше всього запам'яталось літо 1995 року, коли ми з дружиною відпочивали в Іспанії на віллі у друзів.

Друзі - достатньо багаті і вливові люди. По сусідству з віллою знаходився будинок російської графині, яка давно емігрувала з Росії. Звали графиню Надією, років їй було далеко за 80, але манікюр, макіяж, зачіска завжди були бездоганні. Серед її друзів була навіть російська Велика княгиня Леоніда Георгієвна Романова. Вона була вдовою Великого князя Володимира Романова, двоюрідного брата Ніколая II, останнього Царя Російського.

І цього літа нащадки царського роду: Велика княгиня Романова з донькою принцесою Марією та онуком Георгієм (нащадком царського трону) приїхали на Іспанське узбережжя до російської графині. Нам пощастило в один час зустрітися на відпочинку у наших друзів Махмуда та Інни (Інна, доречі народилась у Києві).

Зустрічі наші були дуже цікавими: ввечері за філіжанкою кави я грав на гітарі і співав російські романси, беручи в полон жіночі серця. Вони згадували Росію, минулі часи. Доречі, емігрувати Великому князю Володимиру Романову з дружиною допоміг Максим Горький, купивши паспорти на чужі прізвища, що й допомогло їм покинути більшовицьку Росію.

Багато цікавого ми дізналися із розповідей наших нових знайомих. Їм було чим вразити нас. І нам теж хотілось чимось здивувати царську родину. Марина вирішила приготувати обід по-українські: український борщ, смажена картопля, вареники з грибами і т.д. Продукти купили на базарі, дуже важко було знайти буряк. Борщ та вареники вдалися на "славу". Імениті гості прийшли на обід до наших друзів, які обіцяли українську кухню. З апетитом, з'ївши тарілку борщу всі попросили добавки. Гості хвалили хозяйку (вона народилася в Україні), але я знав кому належать ці комплименти - моїй дружині. А у Марини борщ, дійсно, особливий, і вона має свій рецепт. Після обіду ми знову спілкувалися, співали пісень і не помітили, як наш обід перетворився в піздню вечерю...