"ДОЗВОЛЬТЕ З ВАМИ ПОЗНАЙОМИТИСЯ"

МАРИНА ЗІБРОВА ПРО ПАВЛА ЗІБРОВА І ПРО СЕБЕ

Я не шкодую, що пішла з престижної посади радника Союзу промисловців і підприємців, адже в мене з'явилася справа, яка була моєю: займатися чоловіком, його іміджем, нашим театром. Я розуміла, що дуже багато треба переробляти. Примушувала міняти все, починаючи від хустинки в кармані до кольора краваток.

Думаю, що в його оточенні просто не було людини, яка б прищепила смак у цьому всьому. А в мене це було від моїх батьків. От і коли ми з ним познайомилися, я звернула увагу, що костюм у нього - гарний, а от сорочка і краватка до нього не дуже пасують, треба поміняти, що я з часом і зробила.

А Павло не звертав уваги на такі дрібниці.

Багато з тих, хто знає Павла, каже що він змінився. Адже жінка, яка поруч - перший слухач, перший порадник, перший критик. Він щось запише, я послухаю і чую - тут не дотягнув, тут - голос не так. Одну пісню прослухала, так просто розплакалася, кажу, якщо ти її не перепишеш, не знаю, що буду робити. І він переписує. Страшенно не люблю, коли в його пісні звучить щось чуже, і тому прошу, щоб він залишив свою індивідуальність.

Зараз ми щасливі. Моє життя тут, з Павлом, ми - єдине ціле, дві половинки, які знайшли одна одну. І є дитина, яка увінчала ці половини. І є театр - справа нашого життя.

Тільки б ми були здорові. Дуже хочу дожити до того дня, коли видам Діану заміж. Дякую Богу за те, що є сьогодні, хай тільки не дасть гірше.

Коли після розлучення з першим чоловіком я залишилася одна, то часто ходила до церкви і просила Бога, щоб він дав мені нормальну сім'ю. Я обіцяла, що збережу вірність своєму чоловіку, своїй сім'ї. Тому і зради для мене бути не може - я людина віруюча і давала слово перед іконою. Павло це знає і йому також не доводиться ревнувати. Для мене саме головне, щоб всі були здорові.